я знайду тебе, прив’яжу до батареї і буду дивитись тобі в очі.

Сьогодні 13.06.09 не можу повірити,що здала той клятий іспит по фізиці а ще три іспити ..як би ти знав,як я не хочу,щоб цей навчальний рік закінчився не можу собі уявити, що таке не бачити тебе 8тижднів …мабуть я з’їду з глузду…якщо це ще не зробила…
Пристрасть спопеляє. Я спочатку думала, що зможу без тебе, але якось не виходить. Тут або вбити себе або кохання, або… куди вже далі? Я дивлюся багато вистав. На театри відношу всю стипендію. Пристрасть до театру не мине, доки він не закінчиться.... А він - нескінченний. Якщо життя для того щоб йти до мети і втілювати мрії-то я живу даремно. Бо в мене ніколи не було мрій. Хіба що одна - дивитись Тобі в очі. Нічого не треба. Тільки дивитись в очі. Не знаю, чи потрібні тобі мої очі, не знаю, чи потрібна тобі я, і в якій ролі?... Не знаю, чи потрібно тобі щось більше від мене... Боюся, що ні. Ти-єдина людина за яку я ладна віддати життя, та це тобі теж не потрібно. Це теж...
Нічого.., знаєш, я не претендую. Я з повагою ставлюся до кожного твого рішення. Не хочу втручатися. Ти мене привчив іноді не втручатися, коли просив щось додати до твоїх слів..
Мені настільки обридла українська мова і культура і вся ця грьобана творчість, що нічого нікому не дає! То раніше я створювала собі ілюзії. Зараз все зрозуміла. Я тепер не знаю де від цього сховатися - воно мене переслідує. Я знаю, що треба віддавати борги тому світові. Я не втечу. Моя карма геть зіпсована. Тепер не сховатися. Від себе... Бо той залізний птах, що жере моє серце-то і є я.
Хворе листя падає з дерев. Я закриваю очі і падаю з такою ж швидкістю ,але не встигаю відчути землю. А взимку ...Взимку я засну...Тільки спочатку я знайду тебе, прив’яжу до батареї і буду дивитись тобі в очі. Якщо ти захочеш більшого - ми заснемо разом і прокинемось весною - новими людьми в новому світі. Якщо я засну перша, то ти легко звільнишся і підеш до неї. Ти знаєш, де я сховала ключ. І ти завжди можеш вбити залізного птаха. Я ТОБІ дозволила.
Ти її занадто довго і сильно кохав. Ти маєш право зробити з нею те, що і я з тобою, але якщо вона захоче….. Ти ж знаєш, я не люблю спеку. Бери. Цей ключ твій.