Без заголовка 2448

А колись, здавна, в Україні було звичаєм закликати весну, співати веснянок, гаївок, забав, водити хороводи, влаштовувати ігрища, розважатися...


 
 Весняночка-паняночка, Де ж ти зимувала? У садочку на кленочку,  Пряла на сорочку. Ой сорока, ой снує, А ворона вишиє, А білі лебеді,  Тай відбілять по воді. Що у тих же багачок,  Повні скрині сорочок, А у мене одна, Тай та чиста щодня. Із вечора замочу, А з півночі колочу, А сонечко блисне, Сорочечка висохне!
 

 


 

 

А зараз, можливо де-не-де лишилися ці традиції у вервинному вигляді, а так — забулися. Молодь соромиться співати народних пісень. Невже інші кращі? Та не кращі, можливо модніші серед однолітків, але зовсім не кращі. І про яке покращення життя може йти мова, коли люди не бажають його покращувати? 

Шкода, що подібні пісні наступні покоління вже пам’ятати не будуть.


 
 Ой Весна-Весна Днем Красна Що ж Ти Весно принесла     Принесла я Вам Літечко     Ще й Рожевую Квіточку     Хай вродиться Житечко     Ще й Озимая Пшениця     І Усякая Пашниця  
 Ой Весна Весна Днем Красна Що ж Ти Весно принесла     Коробочку з Веретенцями     А Скринечку з Червінцями     Старим Дідам по Кийочку     Старим Бабам по Серпочку     Малим Дітям по Яблучку     А Дівчатам по Віночку     А Хлопчатам по Батожку Ой Весна Весна Днем Красна Що ж Ти Весно принесла     Принесла я Вам Літечко     Ще й Запашненьке Зіллячко     А Вам Дівчата по Вінку     З Хрещатого Барвінку     А Вам Парубки по Кийку     Гоніте Товар на Гірку     А Вам Бабусі по Ціпку     Попід Хатами ходити     Малих Діточок глядіти Ой Весна Весна Днем Красна Що ж Ти Весно принесла     Принесла я Вам Літечко     Ще й Запашненьке Зіллячко     Ще й Зеленую Травицю     І Холодную Водицю     Принесла я Вам Ягнятко     Ще й Маленькеє Телятко